Стандарти серії ISO 9000 були прийняті Міжнародною організацією по стандартизації в 1987 році. Базові принципи побудови систем менеджменту якості (в офіційному перекладі українською мовою: систем управління якістю*) були поширені на інші системи менеджменту, оскільки тільки при наявності стандартів, що визначають вимоги до таких систем можна проводити процедуру їх оцінки або сертифікації.
Принциповим в таких системах є використання процесного підходу та використання циклу Демінга (планування, дія, аналіз, коригування).
Однією з ключових цілей ефективної роботи системи менеджменту є процес постійного поліпшення результатів її дії. Однак, ця ціль стає проблемною в частині її досягнення, якщо відрізок часу, протягом якого відбувається таке поліпшення, визначається значним терміном (десятки років).
В останніх версіях стандартів систем менеджменту вводиться процедура оцінки ризиків. Ключовим в цій процедурі є визначення самих ризиків, їх тяжкості та вірогідності. Всі ці показники ризиків в значній мірі є суб’єктивними. Тому суб’єктивними є результати робіт по їх оцінці. Однак, на відміну від такої цілі, як поліпшення, тривалий час оцінювання ризиків, що буде наближатися до багатьох років (десятки та більше) буде сприяти більш точному визначенню вірогідності ризиків, що покращуватиме якість результатів такої оцінки.
* Термін «управління якістю» не є повним аналогом терміну "менеджмент якості".
